| Плете павук своє павутиння,
велике, чорне - від твоїх думок, у моїх думках він з’їдає тебе роздягненого, розчавлює твоє тіло на шматки, випльовує твої кістки. Знову й знов, чекатиме він на нову жертву, з якої може випити всю кров до останньої краплі. І все це знову і знов повторюється доти, поки павутиння не порветься на безкінечні частки. |
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/11460.html |