2007-02-20 : Ляля : Чотири вистріли...

Чотири вистріли... Один у голову Два у серце І один у майбутнє Тепер ти не боїшся дула її пістолета. Вона вже вистрілила. Ти не кричи...Ти просто мовчки стікай кров’ю. В тебе нема часу думати...В твоєму серці дві кулі, а у голові дірка. Калюжі червоної рідини. Пістолет. Дівчина. Тіло. Кров змішується зі слізьми. Вона занурить руки у калюжі крові. І на світ з’явиться новий крик. Крик нового відчуття у її серці. Біль. Страх. Ненависть, яка згасає...Страх...Біль. Ванна. Холодна вода. Дівчина. Мити руки. Її розум ще при ній, але потроху він покидає її. Сьогодні вона вбила кохання. Вона кохала більше життя. Але свого життя занадто жаль. Треба вбивати, те що приносить біль тобі. Вона так і зробила. Дівчина. Тіло. Вона ніжно гладить його волосся. Нехай лише пару годин. Знову замарала руки кров’ю. Гидко? Їй приємно. Тепер він цілком належить їй. Нехай лише пару хвилин. Нехай... Але лише її. Лише... Три вистріли... А четвертий? Собі у голову! У майбутнє! Дівчина. Хлопець. Чотири кулі на столі. Пістолет у відрі. Розлита кава. Розсипаний цукор. Гарячий поцілунок. Дурний сон.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/10887.html