В Отстое добровольно
Ну ось я знову засів за писанину
на ґанку з кавою люлькою і зливою все як годиться
і пес вовтузиться під столом у такт музиці клавіатури і громовиць
тепер ви зітхнете з полегшенням
так так так кулінський собі не зрадив не упіймався
бо: «чому ти нічого не пишеш?»
бо: «кинув бухельце, видалився із соцмереж,
не написав за рік жодного віршеняти, що далі?» — питали мене ви.
Ок проїхали про що ж мені написати окрім цієї грози
під гуркіт якої дуже зручно було б застрелитися
про жінок звісно а як же
про жінок та любов інакше вам буде скучно а мені й поготів
не про випадкову свободу ж чи буття замість удавання.
Почнемо з жінок.
Кожна жінка знаходила в мені щось жахливе мерзенне низьке і слабке
тож я навіть не знаю, як це все в мені поміщалося.
Я був недостойний їхньої любові недостойний
цих прадавніх вимог завойовувати вічні почуття і минущу плоть
одна сказала мені це в перший же день знайомства
та більшість трималися значно довше.
Отже про жінок поговорили тепер про любов.
Зараз ті хто полюбляє цитати великих людей у фейсбук повинні
закрити сторінку якщо це читаєте ви або встати і вийти із приміщення
якщо це читаю я. Поїхали.
Любов це свобода не бути собою бути не лише собою
а інколи не бути взагалі.
Любов це двоє старих відразливих для тих хто закрив сторінку і вийшов із зали
людей які збираються вкладатися спати у фільмі Роя Андерсона:
«— Що ти там робиш?
— Стою.
— Може, ти ще й думаєш?
— Звичайно, я думаю.
— І про що ти думаєш?
— От ти запитала, і я забув.
— А про мене ти не думаєш?
— Ні.
— Ти ніколи про мене не думаєш.
— Що ти кажеш?
— Я кажу, давай спати, завтра буде новий день.
— Що?
— Завтра буде новий день.
— Так, завтра буде новий день.
— Що ти кажеш?»
Любов це коли один з них засинає щоб не прокинутися
а інший не будить його дає йому спокійно у сні у собі у світі єдиному
справжньому вийти із окопу залишивши всю спорягу
податися геть лягти серед поля нехай це буде кукурудзяне поле
і чекати доки небо спуститься так низько щоб його розчавити.
Судмедексперти запишуть приміром
«гостра дихальна недостатність спричинена інтоксикацією»
а насправді це любов ясність світло вчасність свобода.
Отже хто тут ще лишився — доки шелестить листя і бубнявіють качани
доки зорі всі ваші а рідна земля чужа
доки маєте слова і почуття щоби кидати їх із окопу
на поживу добрим людям і на погибель своїй минущості —
освітлюйте ніч і воздавайте собі справжнім
тим що високо.
Любіть і сяйте. |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
