В Отстое добровольно
Теплі повільні ріки
Теплі повіні
Мулом імлою
Просочують кожен мій крок
Пере ді мною безліч стежинок
Безліч наймякших котячих безкігтих кроків
Яких поглинає серця твого
Нерозсипаний попел
Щастя твого золотавий річковий пісок
Теплі і вільні руки
Теплі вогники
Вогко-соломяні
Димом просочені дні
Кличуть без імені та знають імя моє
(Звуки до болі в горлі бринітимуть тьмяно)
І віднаходять його повсякчас мало-помалу
Тамують зіскочене слово кволим ковтком полумяним
Зіллям незлим вгамівним
Непотрібним знетямно
В губи так щемно щільні
Знаків малюнків на тілі
Стислі риси надчіткі тіні
Скажеш бо люди звірі
Віриш бо люди з віри
Намулюєш
Намалюєш
Зруйноване нанесеш
Бо ти відчуття без меж
Ти відчуття моє
Так добре знаєш
Зрушене і зболіле
Чорно-минуло-біле
Ти точно знаєш
Знезбрююю
Зупиняєш
Будиш
Бо будеш зі мною
Стиха і ніжно тиснеш на:
-Не зруйнуватися грою-
Граюсь та втім не граю
З тобою стихаю
З тобою лише
Авжеж |
Правила
| +2 | Шедевр! Одно из лучшего здесь! |
| +1 | Понравилось |
| +0.5 | Что-то есть |
| 0 | Никак |
| -0.5 | Хуже чем никак |
| -1 | Отстой |
| -2 | Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза! |
|
Средняя оценка крео:
Проголосовавших: 1
! Голосование доступно только авторизованным пользователям |
|
|
