У розмаїтті гіркого полину
Де вирій морфеми.
Очі коханої , будуть мов зорі у серпні
Так спересердя кидають життя об стіну
І переходять із звичних реалій в бессмертя
А що до тебе,
Харчуйся кошерним озоном
Вчися молитвам до автокефального бога.
Я прийду завтра
А поки чатують твій спокій.
Ангели з смогу
І рукописного диму. |
