Сьогодні, коли був гнів сирени...сьогодні я згадав одну виставу, де головного героя переслідує один спогад, бо я згадав одну подію, і ніяк не міг згадати всі дрібниці. І чому я згадав цей жах ніяк не міг збагнути. Спочатку я згадав все, але потім почав геть плутатися. В якому році це було? В якому місяці? Якого числа? Все тільки приблизно. Може двохтисячного, дві тисячі першого. Може наприкінці жовтня, а може у перших числах листопаду.
І ось воно все крутиться, крутиться, а от згадати не можу.
Того вечора приїхала мама. Потім я її провів чомусь туди, і там вона сіла в машину і поїхала. Вона поїхала, а я захотів купити цигарки, але ларьок було зачинено. І от замість того, щоб йти додому і десь там їх купити я вирішив трошки прогулятися і пішов іншим шляхом. Вечір був теплий, приємний такий. Але я пройшов зовсім мало, як почув, що попереду, щось впало.
Я так пройшов спочатку повз, а потім зрозумів, що на штирі висить жіноче тіло і з нього тече кров. Отаке воно. Що мене потім геть здивувало, що я сиджу біля дерева, дивлюся на це нібито в мені сидить дві людини: одна хоче бігти, а друга дивується і не може дати собі раду - купив цигарки чи не купив? А й дійсно: пелена, бо я думав, що пам'ятаю, а згадати не можу - палив я біля дерева чи не палив? Один міліціонер відвів мене додоиу і порадив сьогодні не пити. Прийшов я додому, а мене трусить і холодно.. А я не пам'ятаю той внчір.
І ось ходив я сьогодні ввечері і даремно намагався знайти відповідь: купив я тоді цигарки чи не купив? Почув пораду не пити або ні? І коли це було: рік, місяць. Про число взагалі темрява.
І ось крутив ту сумну подію майже дві години та й махнув рукою - нема сенсу, не згадаю. Магнолію тв пам'ятаю, але невпевнений, що таке показали по телебаченню. Взагалі мені здається, що я втрачав свідомість біля того дерева. Бо все воно було якось фрагментарно. Бо постійно пам'ять об щось спотикається. Вечір сьогодні такий теплий, приємний, жовте листя. Але була повітряна тривога. І як і тоді в мені дві людини: одна займається дурнуватою марною справо, що трапилась більше двадцяти років
тому; друга пам'ятає, що сьогодні була повітряна тривога. Їх об'єднує одне бажання - прокинутись і з полегшенням зітхнути - дістали ці жахливі сни... |
