вже багато років
Богдан час від часу
бачить один і той же сон:
заасфальтована доріжка на подвір’ї
довжиною в двадцять метрів
йому приблизно чотири роки
він щосили тисне на педалі свого трьохколісного ровера
поруч навипередки біжить рудий пес Fedot
зліва високий будинок
де з вікна на нього дивиться його старенька бабуся
праворуч мерехтять квіти
ромашки
троянди
хризантеми
конвалії
і знову троянди
Богдан тисне на педалі
йому здається
ще мить
і він відірветься від землі
злетить у повітря
сягне левітації
його зелені очі
світяться як дві зірки
розпалена уява виривається зовні
подих збивається з ритму
всередині
там де має бути серце
щось приємно і дивно лоскоче
неначе він проковтнув пір’їнку
ще мить і...
Богдан прокидається
він сповзає з ліжка на підлогу
ковтає з горнятка холодну недопиту вчорашню каву
закурює сигарету
надворі вгадується світанок
Богдан розуміє що це лише сон
але
ймовірно
саме тієї миті
уві сні з далекого дитинства
він по-справжньому відчуває
відпущений йому максимум
земного щастя.
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +1.2 Проголосовавших: 7
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
тому що у нього таке ім’я - Fedot, батьки його так назвали і в свідоцтві про народження тож саме написано.
а батька його звали - рудий Apollon. а маму - Zemfira.
така вже у них сім’я була.
НУ ЧТО?
Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям
