тепловозтепловоз.com

выйди за пределы восприятие без границ


В Тамбуре

13:36 ????ff????: ???????
13:35 ????ff????: ?????? ??...
10:55 Ivan Kulinski: ??? ?? ???...
10:54 Ivan Kulinski: ?? ?? ????...
22:06 ? ?????? ???? ?...: )))


В Камментах

11:36 Vel к Vel: ????? ?????????...
20:37 ?? ?? ??? ???? ... к Андрій Любка: пиво
05:16 Chinasky к Maksim Usachov: Мудрый монах и ...
05:12 Chinasky к Maksim Usachov: *** (Иглой стуч...
16:51 ляляндра к Chinasky: Метелики


Вход
ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация


Отдельные вагоны

Литконкурсы

Спам Басаргина

Багаж

Предложить в Лучшее

Книга ЖиП

...ДИЗМ

Автобан

Вова, пошел нахуй!
Последнее: 2023-06-02 08:30
От Ооо

Спецтамбур для объявлений
Последнее: 2019-09-30 15:38
От Шкалабалав


Сейчас на сайте зарегистрированные:




Наши кнопки
ТЕПЛОВОZ.COM: Восприятие без границ!

Добавь кнопку Тепловоза на свой сайт!

Укр>Рус переводчик

Лента креативов
12 мар 2011 Chinasky: Руйнація (16) +0.57 (10)    
11 мар 2011 Olena Semenchuk: по мотивам прошлых лет (42) +0.71 (19)    
11 мар 2011 Саша Дохлый: Стишки (22) +1.18 (16)    
-> 11 мар 2011 Chinasky: Через кілька хвилин команди з’являться н... (11) +0.88 (7)    
11 мар 2011 * Літ. редактор: Аж до Ньюарка (20) +1.47 (18)    
11 мар 2011 Mozgoeб Metaxyeвitch: там, где некто балуется нотами (6) +0.5 (7)    
10 мар 2011 Mozgoeб Metaxyeвitch: дэр Бьозэ (31) +0.5 (7)    


КРЕО2011-03-11 : Chinasky : Через кілька хвилин команди з’являться на смарагдовому газоні (поема) версия для печати печать с комментами

Мушу визнати, що зі своїм батьком впродовж життя я спілкувався зовсім мало. Незважаючи на те, що приблизно 16 років ми прожили під одним дахом, спільних тем у нас майже ніколи не було. Зазвичай ми лише вітались, бажали один одному гарних снів, тривіально цікавились справами. Між нами навіть спалахнули дві-три «холодні» війни, які зрештою, пригадуючи історію другої світової, можна назвати ще й «дивними». Але щоб там не відбувалося, ми ніколи відверто не сварились, а якщо й гнівались чи ображались, то по-чоловічому, мовчки. Іншими словами, пригадуючи історію першої світової, «верденських м’ясорубок» ми не розігрували. Напевно саме через обмаль спілкування в моїх нинішніх спогадах особливо яскраво спалахують фрагменти минулого, які нас зближують.

1981-ий. Мені шість років. Я підходжу до батька з розгорнутою газетою, показую йому турнірну таблицю чемпіонату СРСР по футболу і прошу пояснити, що там до чого. Батько довго, неквапливо й цікаво розповідає про кількість ігор, перемоги, нічиї, поразки, різницю забитих і пропущених, нарахування очок, двоколову систему і все таке. В одну мить, принаймні зараз так здається, футбол для мене перетворюється майже на релігію. Влітку 1982-го, під час своїх перших шкільних канікул, чемпіонат світу в Іспанії я дивлюсь вже очима фанатичного вболівальника. Гол Андрія Баля у ворота збірної Бразилії пам’ятаю, наче бачив ту гру кілька днів тому.

Так ми з батьком стаємо спільниками. Ми божевільно вболіваємо за київське «Динамо» і збірну СРСР, відверто недолюблюємо усі московські клуби, а календарний матч зі столичним «Спартаком» перетворюється для нас чи не на Армагеддон. Після поразки від червоно-білих (це майже неможливо, але раз чи два таке трапилось) у мене підвищується температура, болить шлунок, я роздратований. Мене мучить безсоння. Батько ж трагічно напивається з друзями, ігноруючи повсякденний ритуальний перегляд інформаційної телепрограми «Час».

У травні 1986-го, коли в Ліоні у фіналі кубка володарів кубків Олег Блохін забиває другий гол у ворота мадридського «Атлетіко», ми з батьком несамовито горланячи, обіймаючись і підстрибуючи до стелі, ненароком розбиваємо дорогу кришталеву люстру, яка, курва, підступно висіла над нами. Вона розлітається на крихітні друзки по підлозі, але ми не зважаємо. Мати зітхає і йде до кухні за віником. Нічого не вдієш. Чоловіки. Футбол.

А ще батько навчив мене влучно пробивати по м’ячу «шведкою», тобто зовнішньою стороною, грати в шахи і пінг-понг. Здається, все. Решта, то привітання, прощання, поздоровлення і «як твої справи». Можливо все могло бути якось інакше. Змістовніше. Але мені чомусь здається, що все має бути саме так, як воно є. Просто і без зайвих розмов.

Якось нещодавно я зазирнув до нього в кімнату і запитав чи буде він пити чай. Батько дивився «Невгамовну Анжеліку». Не відриваючи погляд від екрана, він ствердно кивнув. Я приніс чай і ледве втримався від чорного гумору з приводу його кінематографічних вподобань. Можливо він просто вбиває час і насправді йому просто облом вимкнути цю допотопну гидоту від жабоїдів, подумав я, і вийшов з кімнати нічого вголос не зауваживши.

Через кілька годин я знову постукав до нього. Цього разу запропонував каву. Батько зосереджено дивився вже «Анжеліку – маркізу янголів». Він жестом дав знати, що зовсім не проти добре звареної міцної кави, але очей від перегляду стрічки не відірвав. Невже це старість і цілковита втрата смаку, розмірковував я, готуючи каву. Досить глузувати, можливо що на мене через кільканадцять років чекає те ж саме. Генетичний зв’язок і все таке інше.

Коли я приніс каву, по екрану повзли титри. Батько дещо вайлувато потягнувся за чашкою, посміхнувся, подякував і подивився у вікно. Сонце кольору живої вулканічної лави, якою її завжди показують телеканали на кшталт «Діскавері», сідало далеко в засніженому полі.

- Чарівно вечоріє, - сказав батько.
- Угу. В місті такого дива не побачиш.
- В юності я був закоханий в Мішель Мерсьє, - раптом зізнався він.
- Я в Софі Марсо, - зізнався я.
- В цьому є щось французьке. Відчуваєш? – запитав батько.
- Відчуваю, - погодився я.
- У мене є якийсь коньяк з Марселю, прихований від матері в гаражі, - сказав батько.
- У мене є диск з піснями Джо Дассена, - сказав я.
- Ну, тоді ходімо, - запропонував він і ми рушили, залишивши сонце вмирати наодинці.


Голо-совалка
Правила

+2Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1Понравилось
+0.5Что-то есть
0Никак
-0.5Хуже чем никак
-1Отстой
-2Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +0.88
Проголосовавших: 7

! Голосование доступно только авторизованным пользователям






Перейти в профайл, отправить ЛС

Chinasky пишет:

віршик
Метелики
Інколи
МаНтРа
ПТРК
В травневу ніч
(да простят меня модераторы, но продублирую своё старое, давнищнее, без исправлений)
клятва піонера
(присв. пам’яті мого товариша БееСа)
ПАРТІЯ
ХОККЕЙ
плов
ФОКСТРОТ
Лев
Город Золотой
К нам летит аист
Ноябрь
№1
Всякое
Всякое
За окном
 
... и еще 187 (!!!) креативов ...



Chinasky отстаивает:

Сновидіння і потоки свідомості Чінаскі після кризи середнього віку під час вселенської пандемії
Віршики-присвяти
Особливості серпневого світанку
Цейво
Суки, ну!!!!
Искажение
план барбаросса
Два движет трётся три или мураками зги харчо
Не проснулся
Аллах Акбар
Палермо
Джек, наливай
Верность
Прокачка мiкросхем
Содружество пидарасов
БН
Таня-Джабраїл
Прохолодне літо
По кругу
Запредельная внезапная моногамность
Мертвец
 
... и еще 15 отстоев ...




КОММЕНТАРИИ


 Yuta  1   (230529)     2011-03-11 16:56
батько має пишатися таким сином

син має пишатися таким батьком

щиро дякую за крео

 sandal  2   (230531)     2011-03-11 17:30
мені сподобалось

але хіба "обмаль" - не прислівник? якщо так, то "через обмаль спілкування" - косяк.

 Yuta  3   (230538)     2011-03-11 19:22
"через брак спілкування", можливо?

 олейна  4   (230549)     2011-03-12 08:12
по-чоловічому, +
обмаль- спотыкнула, но его так часто счаз ставят не на место, как и полюбляю, что вполне возможно в новых словариках уже так и есть

 Loffofora  5   (230568)     2011-03-12 10:55
дрова складені
земля сохне
коньяк в гастрономі псується.



 чувак с удаффа  6   (230572)     2011-03-12 11:55
Паэстонцке памоему.

 олейна  7   (230589)     2011-03-12 17:04
странно
нечетаюд?

 valeria  8   (230620)     2011-03-13 22:11
крео плюсовое, но такой тип отношений мне не понятен

 Chinasky  9   (230767)     2011-03-14 22:19
---valeria 8
Блять, при чём здесь "тип отношений"? Какое это имеет отношение к тексту?
Детский сад. я хуейу, дорогая редакция...

---Loffofora 5
Братіку, я сплю і вже бачу це все. То має стати нашим ахуєнним перформансом, все як ми задумали, нехай тільки потепліє

 Намнаплеватьштейн  10   (230774)     2011-03-14 22:31
---valeria 8

сударыня, вы не перепутали сеанс психоанализа с литературным произведением? автору абсолютно пофигу, понятен ли вам такой тип отношений, его ваше мнение интересует совсем в другом ключе.

 nlo  11   (260119)     2014-04-28 18:32
Із задоволенням почитав!)))



НУ ЧТО?

Отправлять сюда комменты разрешено только зарегистрированным пользователям


ник:
пароль:
Забыли пароль? Регистрация
Вход для Машиниста Tепловоза
©2000-2015 ТЕПЛОВОZ.COM