Йшов громадянин по вулиці утром раннім
Вроді би просто прохожий, як я і ти
Він обернувся - а то був Юрій Гагарін!
І дівне свічєніє було з його руки!
Простий гражданін, він не ізбірал дорог,
Не просив дєнєг у судьби, не гнув матюки
Він підійшов до мене – справжній Юрій Гагарін!
І дівне свічєніє було з його руки!
Він не промовив мені ні слова,
Але міжгалактичні перельоти і небезпечні переходи із кібєр-пространства проникли в мої думки
Він посміхнувся, так як всміхався лиш Юрій Гагарін
І дівне свічєніє було з його руки!
Він передав мені на підсознатєльному уровні
Тайні знанія для людства на грядущі віки
Потім махнув рукою, як настоящий Юрій Гагарін
І ліш дівне свічєніє осталось з його руки. |
