якби я була язичницею
я б теж поклонялася сонцю
я б цілувала йому ніжки
я би купала його в молоці
я би пестила його круглі щічки
щічки малюка із синдромом Дауна
я б заглядала в його примружені очі
і приміряла б на себе
його одухотворену посмішку
я б навчила його зачісуватися
дивлячись у дзеркало Байкалу
і стрибати весело в класики
на карті Балкан
я пила б як нектар нейтрино
і дурила б його що на комірці пляма
а потім давала б йому щиглика
і ми б разом заходилися сміхом
я би закріплювала кінчики квіткових гірлянд
на Венері та Меркурії
щоб тендітні леї опадаючи
заслали підлогу всесвіту
і їх можна було набрати в долоні і підкинути вгору
Голо-совалка
Правила
+2
Шедевр! Одно из лучшего здесь!
+1
Понравилось
+0.5
Что-то есть
0
Никак
-0.5
Хуже чем никак
-1
Отстой
-2
Пиздец, уберите эту хуйню с Тепловоза!
Средняя оценка крео: +1 Проголосовавших: 8
! Голосование доступно только авторизованным пользователям
Понравилась форма стиха, цикличность повествования, как бы рисующая траекторию движения солнца.
Но не люблю я стихо без особого смысла, посыла, эмоции.
нейтрино та леї я, щиро кажучи, не зрозуміла :( ален поставила +1, бо сонце з синдромом дауна має право жити й радіти, поки ти цілуєш йому щічки:)))
ой же і весела ви людинка, паняночко:)
не певна, чи це гарний тон пояснити значення цих слів, але леї - це квітки, з яких роблять гавайські герлянди, а нейтрино - це частки, потік яких іде від сонця))
