Part 1.
Ти не думай годину,
Я стою на порозі,
Мені холодно в нозі,
Осінь.
Я чекаю петицій а не поглядів в спину…
Я під твою перину або в твою криницю…
А по іншій дорозі, Я вже буду не в змозі,
Відчувати картину, намальовану пальцем…
Маслом, чаєм, вершками…
Без конкретики - змішана техніка.
Я скучаю по твоїй естетиці,
І прийшов під гаслом: «А все таки!»
Індульгенція, космос, грація…
Я не хочу полеміки – паритетності.
Вибігаєш, смієшся, граєшся…
Цигарки-пелюстки, кульмінація:
«Я тобі лиш хотів сказати що без тебе німіє серце,
І не можу без тебе спати,
І вже трохи набридло все це…
Може йдемо до когось у гості?»
Розвіває вітер волосся,
Ти ховаєш від погляду очі.
І даруєш в якості почесті
Поцілунок тендітний, промовляючи: «Я мала ще, збоченець»
Part 2.
Не під твою перину,
То під кожну спідницю
Залітає синиця залишаючи крила.
І як не в Зарваницю
Бо без тебе тут, мила, просипатися важко
То тоді заграницю… |
