Ось шо.
Написано безграмотно. Це жах.
Декілька десятків відсотків букв-москітиків вартувало б викинути. Це мінус.
Дуже багато свіжих образів. Дуже емоційно, і емоції теплі, що контрастує із загальною холодністю тексту, й це виходить у автора само по собі, на межі геніальності. Це диво.
Власне, в літературному смислі, тобто, говорячи про текст, ми маємо справу із напівдорогоцінним каменем.
А я люблю таке каміння.
Якось так.
Успіхів.
Ку.
То, что это клон - даже коню понятно. Даже наску понятно. Хотел из внутренней мерзости и злости сунуть -2, но вселенская дорброта и справеждливость победили. Я проиграл.
ЗЫ: Маяка и Есенина не упоминает только ленивый в данном контексте. Их уже пора бы отправить в топку самоубийств. Давайте вспоминать Стефана Цвейга, который гламурно травонулся вместе с женой, приняв большую дозу снотворного возлежа на нацистском флаге. Или Зижмунда Фройда, что обязал своего лечащего врача ввести ему смертельный дозняк морфина... Договорились?
