Тепловоз logo ТЕПЛОВОЗ.COM


2006-10-17 : мендель-букініст : моє


Усе життя такі дрібниці,
Набридло вже шукать у дірці світла,
Того про що забуть і не знать,
А все ж вертатись і знов шукать,
Шукать життя в дрібницях.
Його збирать, немов мозаїку
З дрібних шматків,
Що купи не тримаються.
І все ж писать листи за океан,
Та відправлять тим голубом,
Що звик зникать на сонці.
І знову зустрічать кривавії світанки зникаючої пташки.
Й щодня збирати черепки з давно розбитої вже чашки.
Та мов усе життя припало пилом
І загубилося в давно закинутих речах.
Немає сенсу в останніїх рядках,
Бо й папірець загубиться,
Як загубилося життя.




КОММЕНТАРИИ


ясмаленькойбуковки93978   2006-10-18 12:47
ліпше вже шукати у дірці світло, ніж на сонці плями
...и это пройдет

Шандрук93980   2006-10-18 12:59
ти чо з Сум?))
є така штука - доки я писав на папірцях вони реально губилися а то зле бо корисно себе почитати.

Бубочка94030   2006-10-18 19:45
Так, в тобі є душевна лірика. Хоч написано й недоладу, та в тобі криється великий потенціал.

MEDUZKA94033   2006-10-18 20:08
накучерявил...

PieceOfSoul94214   2006-10-19 17:39
. . .сумно. . .

мендель-букініст93887   2006-10-17 21:28

Сльози не висихають,
І душа горем по вінця залита.
Та мрії повільно згасають...
Якби хтось озирнувся,
Напевно б жахнувся.
Уперше в житті не хочеться жити.
Увесь світ ладна розбити,
Бо дуже вже не хочеться жити.
Не встигла горе наздогнати
Й до себе у хату забрати.
Воно пішло у хату до сусіда.
Воно пішло у хату до рідні.
Воно забуло двері зачинити,
Воно залишилось у дворі сидіти.
Якщо побачиш ти примару у вікні,
То не лякайся, страшніше буде від ось цього.
Коли сидить воно в дворі
І бавиться з пожовклим листям
У травні місяці.
Як хто побачить, то не вірить
І хреститься, і не вітається,
Боїться озирнутися і знов побачити.
А я це бачу,
Бачу просто із вікна.
І страх, як помилитися боюсь,
Коли не можу вгледіти.
Я не відвертаюсь і не хрещусь,
А просто повз нього іду
Й вітаюсь, і надіюсь,
Що востаннє бачу.
Думками я кричу
Й прокльони шлю,
А воно лиш бавиться з пожовклим листям
Й від сміху давиться...
У травні місяці.





Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9856.html