2006-08-14 : Rupor : Смішинки щастя
| О як же я жадаю знов і знов,
Ловити у твоїх очах смішинки щастя! З тремтінням відчувати ту любов, Що серце видихає крізь зап’ястя, Вистукує тим пульсом наче азбукою морзе... Шепоче: я люблю, кохаю... О як приємно відчувати це! І серцем я тобі відповідаю, Що був закоханий у тебе ще давно. Коли із друзями я пив вино І змішував горілку з пивом, Коли на ранок був таким красивим, Що ледь до ліжка спромогався доповзти, То вже тоді мої думки займала ти! Я скрізь шукав, й були такі моменти, Коли здавалось, що мої експерименти Дозволили побачити сліди. Я як мисливець, крадучись по сліду, Повзу і виповзаю до води, Де відзеркалення лише твоє чекає... І ось я не мисливець вже, А відданий мисливцю пес, Що слід загублений у озері шукає. І знову пошуки, надії, сподівання, Тривоги, сумніви, нові розчарування... Шукав усюди, як круте яйце Варився в кропі, й мабуть через це Від пса лишилося лише сліпе щеня, Що світло в темряві шукає навмання. Так мабуть вічність би той цуцик так блукав, Аж ось його схопили за рукав, Й ведуть до світла... Думав все – стара з косою, Що ходить світом чорною вдовою, Про мене вже згадала і прийшла. Та тільки но розплющив очі – сталось диво! Навколо все розквітло, все красиве, Нарешті ти сама мене знайшла! І з тих часів і дня не можу жити, Аби смішинки щастя не ловити, В твоїх очах, які мов море на світанку: Спокійне, тихе, але раптом як скипить! І знову вщухне, стане лагідне як зранку. Люблю тебе безмежно я в цю мить. Люблю тебе, назавжди твій Іванко... | ||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/9227.html | ||||||||||||||||||||||||||||