Паперові, із крильцями,
Зі стрімкими вітрильцями, Ловлять вітер й злітають І геть навіки зникають. Інші з хижими дзьобами, Пазурами – страшними скобами – Нервові рватимуть звивини, Залишаючи шрамів заглибини. Треті стіною постануть, Льодом весняним розтануть І сліз безупинним широким Зійдуть бурхливим потоком. А ці... Щирим серцем народжені, Утрьох так чарівно узгоджені, Назустріч злітають, паруються, Множаться... Погляд... Цілуються... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/7555.html |