Коли приходить несподівано минуле...
Не приходь більше до мене, Уві сні, тим паче, на яву, Тепер я навіть дихаю інакше, Бо вже тобою зовсім не живу. І все змінила, як пішов від мене, Свій запах, присмак, навіть почуття, Залиш мене й тепер, так буде краще, Звільни думки мої і не чіпай життя. Я все тобі сьогодні пробачаю, Тільки не стій, і часу не кради, Як боляче було, я й досі пам’ятаю, Тож я прошу, облиш мене і йди. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/6223.html |