я живу отут напиваюся знову
заглиблений в себе немов у єресь зустрівши чортів забувши єгову приходять вночі і стукають в двері засмаглі студентки двоногі пантери вологі мов щогли після змивань оголені курви виходять в етери заходить в облогу вологий жадан і тут я згадав про аскольда і діра до чого тут дір коли ця діра засмоктує в себе як води нілу це наче море пірни аж до дна і винесеш перли натрудишся досить а тут ти помітив цитую франка танцює петро і архангел йосип хмільні від вина стрункі мов стіна і білі спалахи наче фари і збуджені крики дам тобі дам а зранку посплю забивши на пари спраглий кохань і нових злягань Андрій Любка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5764.html |