Я зриваю з себе залишки тіла
І зриваюсь у вір почуттів Я багато чого на собі зрозуміла Про контрасність і різність світів. Наче спалах себе відчуваю І та темрява - справжній мій дім Я кричу, я стону, я благаю - Щоб мене повернули моїм! Що за сила навіює мари? Чи то пам'ять моя - не моя? Наче небо затягують хмари Бо я геть не бажаю життя. Знову тіло моє воскресять Знову вкрутять мене у життя А я буду лежать і мовчать Бо все це життя - то не я То не я... | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/5630.html |