Не знаю як й не знаю де
можливо є комуся зле. Не знаю, та й не запитаю, не намагаюсь, не вгадаю. Оцей з"явився, той помер, в цей час за вухом хтось потер. Життя іде - коловорот, а смерть у грі цій просто лот. я сходжу з глузду - це є факт, чого не вб"є мене маньяк? Чому із двох нас зникнув ти? Чи я помру від самоти? Але навіщо помирать? Бо я не вміла так брехать, чи не хотіла вимовлять: "Люблю"? - вважала краще промовчать. Усе тече, земля вбира, неначе пам"яті вода, і з часом крига розтає, годинник з рік уже не б"є. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/4168.html |