Серед таких людей, як ти,
Будь-хто помре від самоти, Та й я не краща, ми одно, Немов дві серії кіно. Я склею фото, ти порвеш, Нема образ, нудьга без меж. Ми повсякденності батьки, У гроб з життям заб'єм цвяхи. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/3634.html |