Живи як дерево тільки вгору
Смійся з темряви цикадами і птахами Вмирай посередині коридору Не дійшовши до світла не плануючи навіть Поминай народження святкуй дев'ятини Вибивай з-під себе щаблі драбини Та все ж не забудь воскреснути Бо скоро дівчисько із сяючими очима Назве тебе своєю кометою І світ лежатиме перед тобою Немов абрикос на її долоні Сповнений соком життям любов'ю І повернеться освітленим боком | ||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/21702.html |