Ким тільки не була в твоїм житті:
і думкою сміливою, і піснею. Стояла завжди на твоїм путі і кожну мить я була різною. Жебрачкою, нікчемною калікою я простягала зморшкувату руку - твій погляд враз ховався під повіками, ти не зважав на мої муки. Я шльондрою була, повією під турками, ляхами й москалями, та чиясь смерть не є важливою подією для люду ситого брехливими словами. Я нареченою була у білих шатах, що залишилася невтішною вдовою. Я була , може, чиясь мати, що сина не діждалася із бою. Сьогодні дива вимагатиму від тебе (бо що іще чекати можна) гаряче сонце запали у небі і подивися : я - непереможна. Незламна, горда - я така єдина. Я мати твоя і твоя дитина. Я - Україна! | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20783.html |