2013-11-09 : Байкот : Смисла нема ні в чьом!(поема без смисла)
[Имя автора было скрыто первые сутки]

Захотілось провітриця на свєжем воздухе. Взяв тяпку і пішов у палісаднік шось поробить. По простому, душевно, овліктись от суєти І творєнія твореній шедевральних. Нікому не нужних окромя мене смого І прочуй шелупоні повсєднєвной, надоївшой. У калітку стука настойчиво поштарочка Така собі улибчива і приязна молодичка. Підійшов на здоровкання кивнув головою. Протягує конверт величенький і сірий. Іскрєннє. Щуриця от сонця полуденного: Вам заказне пісьмо, получітє і разпишіця. Балгодарочка тобі поштарочка, – отвітив. Но ці пісьма мені нікчему. Лишнє зовсім. Ніоткого не жду прівєтів і отвєтів. Чєпуха. Нічого підписувать не буду. Забирай назад. Вона трохи розпсіхувалась, но держиця: Ізвініть канєшно, но скіки я буду сюда ходить. Вже почти місяць то нема нікого дома, То невиходе ніхто, тіки з вікон дулі показують. Пожалуста заберіть, а то піде назад отеправітєлю. Аж тут мене накрило воспомінаніями. Оце таки попав. Узнав конверт. Чудо якесь. Це ж я колись місяць назад, отдихая. Далеко от дома в компанії вєсьолой. Друзя, друзя друзей. Всі прилічні, но поддаті. І женщини були благородні і красіві, і умні. А ще разговорчіві, тіки шо без трусів. Це обстоятєльство отвлєкало от отдиха. Тоді под впєчєтлєнієм праздника. Разношорстного і інтєрєсного очєнь Снізошло вдохновєніє неожидано цим стіхом. Я тіпа предсказав будуще. І написав цей стіх. І шоб не забуть отдав офіціанту щоб отправив посланіє на мій адрес заказним. Пісьмом на свій домашній адрес і забув. Шо писав і малював, і продовжив безпечно отдих. Нахлинули воспомінанія. Вихватив конверт. І сразу розірвав. Поштарочка хутко удалилась, бо Почуствувала неприйнятне для себе волнєніє У конверті листочок з написаним моїм почєрком: Прівєт із пришлого будущєму. Ги-ги-ги... Ну шо? Довольний? Чи шось помінялось? Смисла нема ні в чьом. Тут всі дєвки без трусів! Празднік тєла в угоду жизні. Та пішло воно все... І ще намальований чорний квадрат в відє Якогось пятна непонятнго красного цвєта З подпісю печатними буквами: "Чорний квадрат". Про себе повторив громко: Смисла нема ні в чьом! Пожмакав пісьмо і кинув на дорогу. Дурня. І пішов у палісаднік окучувать растєнія, .

КОММЕНТАРИИ stenis13 258947   2013-11-10 19:12 не сумуй, друже, всьо буде пучком. Байкот 258948   2013-11-10 20:52 Та да)))---stenis13 1 Chinasky 258949   2013-11-10 23:32 чіткарик як завжди +2 nlo 258953   2013-11-11 10:49 чорний квадрат в відє Якогось пятна непонятнго красного цвєта - да ладно?))) +1 Байкот 258954   2013-11-11 10:50 Якось так получилось)---Chinasky 3 Байкот 258955   2013-11-11 12:47 тоді на те врємя він був для нього таким)---nlo 4 Басаргин Сергей 258962   2013-11-12 23:46 шото тут дохуя смысла. Chinasky 258963   2013-11-13 00:32 лишній смисл кидай в тачку до Пилипа Пилип потім з них метеликів і журавликіу ліпе Та, что на ушко шептала 259042   2013-11-19 15:37 Песня акына исполнять под заунывное бреньканье на кобзе.

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20656.html