2013-10-25 : Байкот : Грибна продавщиця
[Имя автора было скрыто первые сутки]
| Наївся грибів з утра натощак.
Просиця рифма упорно: Ніштяк. Нє, не моє, напишу по простому. Корявим верлібром, шоб понятно. Без метафор вичурних, і смислов двойних. Так от... Гриби учора куплені, свіжі. Укусні, деже жарить не... не нада. Пішли за милу душу з хлєбом і соллю. А дальше все по накатаній схємі. ну а шо... продавщицф грибів не люди чи шо? Прийшла моментально вона і сіла возле на пол. Під столом тоєсть і заспівала пісень красівих Мелодічних, задушевних і жизнєних. Тіпа: Без мєня тебе любімий мой... Поза якась у неї нова, необична. Я поздоровкався, заспівв разом з нею І предложив їй тоже трохи своєй снєді. Не отказалась, покушала, прицмакуючи. Вона всігда так: приходе і співать. Да, це вона продає гриби ваозлє вокзала. Всігда у неї купляю коли гарний настрій. У неї все хароше і яблука і груші, і помідори. Шо ни купи в неї все по дєлу. Та ще й вона вмємтє з ситостю жилудка. появляєця і радує душу своєй непосрєдствєнностю. А мені для вдохновєнія вона підходе. Сидить собі під столом співає, особенно не мішає Даже наоборот, якось уєтніше з нею. Як її звать не питав. Та й нашо. Яка разниця. Аби душевно все і обоім нравилось вмєсє буть. Щас допишу предложу їй остаця на деньок другий. Мабуть думаю шо нада про неї написать якусь вещь з натури тіки не красками. Харшими, не нудними словами, так як є | ||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20641.html | ||||||||||||||||||||||||