Одного сонячного ранку, десь біля підніжжя тібетських гір зустрілися на вузькому перелазі Майкл Джексон і грізлі… Ні, ця зустріч буде нецікаво. Хай краще зустрінуться Арнольд Шварценегер і Джеккі Чан. Вони виявляється були запеклими ворогами хоча й не знали про це. Опісля взаємних доброзичливих привітань почалася між ними запекла боротьба. Два різні стилі не передбачали нічого доброго. Це ніби поролон і гума. Арнольд з усього розмаху намагався впасти на Чана і придавити його вагою свого тіла, нанісши тим пошкодження. Але марно, бо Чан швидко стрибав у різні боки, мов гумовий м’яч. А коли і вдавалося Арнольду придавити якусь частину Джекі, то без особливих незручностей для останнього. Шварценегер по суті своїй накачаний і тим самим схожий на поролон. Так мало продовжуватися аж до ланчу. Невідомо чим би мала закінчитися ця метушня. Своєчасно з’явився старий майстер на прізвисько Півшамбали і промовив: – Вітаю вас, гума і поролон! Ті від несподіванки припинили запеклу боротьбу і нашорошили вуха. Півшамбали уважно подивися на обох і зробив висновок: – Я знаю, як і що та ще чому все так, а не інакше. Тому скажу високо філософську річ. Ви боретеся, тому й завжди буде для завжди тільки потім, а не зараз. Якщо ви не зрозуміли цих слів, то ставайте моїми послідовниками. Ті недовго думаючи погодилися. Арнольд навіть спробував сказати у відповідь: – Здається мені, що ви знаєте в чому смисл життя. Хочете відгадаю з трьох раз? Півшамбали на знак згоди сів на гостре каміння. Чан, який до сих пір мовчав, подав голос: – Я краще закрию вуха ногами. Мені ще зарано знати такі таємниці. Півшамбали на знак згоди щільніше сів на гостре каміння і подав знак Поролону. Арнольд почав: – Насправді три рази для мене забагато. Мене завжди вистачало тільки на один і дуже рідко на два. Так от… Смисл в тому, щоб якось всім базікалам не кортіло мовчати, а тільки й бути там де будуть колись без усіх і зусіма. Майстер на радощах встав і відняв Чану ноги від вух, проголосивши; – Браво! Ви обоє двоє різні до однаковості. Достойні наслідувати моє вчення. Нам пора, скоро захід сонця і воно має допомогти нам відкинути довгі однакові тіні від наших силуетів, коли ми підемо йому назустріч. Ми – це ви і я… І вони всі втрьох пішли дуже швидки зі швидкістю заходу сонця, туди, куди вказав Півшамбали, прирікши себе вічно відкидаючи довгі однакові тіні. Першим йшов майстер за ним Чан і Шварценегер… | ||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/20173.html |