він сидітиме біля вікна, пригадуючи кривди
і правди, не рахуючи, втім, чого було більше.
потім прошамотить до дверей, повагом вдягнеться, і вийде до
моря, карбованого зморшками, як його обличчя.
мов кран портовий, просолений і кощавий,
схилиться до пристані, говорячи з притиском:
«до зустрічі, дівчинко, або, що певніше — прощай»
і, відвернувшись, продовжить дивитися
на кораблі, котрі, мов священні індійські корови,
стоять серед хвиль,ремигаючи корм,
на пацюків, що виповзли з тріщин довгобудови,
і нюхають вітер, очікуючи на шторм.
|
Та, что на ушко шептала | 250958 2012-10-25 08:35 |
Ivan Kulinski | 250959 2012-10-25 10:09 |
Та, что на ушко шептала | 250960 2012-10-25 10:37 |
Ivan Kulinski | 250962 2012-10-25 11:06 |
ляляндра | 250968 2012-10-25 11:22 |
Та, что на ушко шептала | 250970 2012-10-25 11:28 |
Ivan Kulinski | 250971 2012-10-25 11:34 |
Та, что на ушко шептала | 250972 2012-10-25 11:38 |
собака | 250973 2012-10-25 12:17 |
... | 250974 2012-10-25 14:42 |
Та, что на ушко шептала | 250975 2012-10-25 15:35 |
Olena Semenchuk | 250979 2012-10-25 17:17 |
Ivan Kulinski | 250980 2012-10-25 17:19 |
Ivan Kulinski | 250982 2012-10-25 17:22 |
Та, что на ушко шептала | 250993 2012-10-25 21:55 |
Ivan Kulinski | 250996 2012-10-26 00:30 |
олейна | 251023 2012-10-27 21:39 |
|