2012-10-12 : Окталлія : країна віршів

ти стоїш між моїми віршами із люстерком в руках пускаєш сонячні зайчики на іще не написані вірші і обов,язково вчиш їх напам,ять тоді вирушаєш у подорож з повним наплічником сонячних зайчиків з повною пам,яттю ще не написаних віршів з повним місяцем ти блукаєш моїми віршами снишся їм до світанку а тоді прочиняєш усі їхні вікна створюєш протяг від вірша до вірша і йдеш не озираючись зупиняєшся на роздоріжжі віршів раптом не втримуєш наплічник розсипаєш сонячні зайчики і розбігаєшся увсібіч за ними ти блукаєш моїми віршами переходиш з вірша у вірш почуваєш себе як удома іноді навіть відчиняєш двері промовляєш іще не написаними віршами і запрошуєш мене увійти

КОММЕНТАРИИ олейна 250647   2012-10-13 08:16 сонячно) ляляндра 250652   2012-10-13 11:41 кажеtся эtо про Музу iлi Муза Ivan Kulinski 250654   2012-10-13 14:31 А чо коми замість апострофів? Окталлія 250655   2012-10-13 14:34 ---Ivan Kulinski 3 такий комоподібний апостроф мені більше подобається) Та, что на ушко шептала 250677   2012-10-15 11:30 хоту почути те, як автор читає вголос цього вірша. Сплюшка 250680   2012-10-15 13:25 никогда не понимала упоминания стихов в стихе собака 250683   2012-10-15 14:57 ---Сплюшка 6 это зацикливание системы)) типа как если в гугле забить слово гугл, случится конец света, потому что змей уроборос захавает сам себя)) Окталлія 250684   2012-10-15 15:21 ---Та, что на ушко шептала 5 поки що навіть я ще такого не чула...) Ivan Kulinski 250687   2012-10-15 21:28 поезія про вірш це файний хід, чо. лаокоон захавав лаокоона, а час копирсається секундною стрілкою в кутніх зубах. на цьому тримається світ - слова про слова. Окталлія 250703   2012-10-16 15:07 ---Сплюшка 6 а я ніколи не розуміла обмеження у словах чи образах у поезії...)

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19941.html