2012-08-27 : Ivan Kulinski : ранок

мати замішує на пампушки. тече крізь сито мука. і губи її ворушаться в такт рукам. мо, хоче собі розказати, як радісно жити на світі, як вдосвіта вийшла із хати, вдихаючи ще не прогріте солодке ранкове повітря, у господа попросила ще трохи роси на стежках? а дерев’яне сито аж сміється в її руках. «дякую, боже, що терпнуть пучки, тримаючи обичайку. це нічого, боже, звичайно – вже ж прохолодно. серпень. за те, що під поглядом пильним ще ходжу, нехай і повільно. і що ніщо не є постійним, і що ніщо не є постійним.»

КОММЕНТАРИИ собака 249731   2012-08-27 12:39 вот такое кулинское - мое любимое. на все времена) Сплюшка 249734   2012-08-27 13:52 няв Ivan Kulinski 249736   2012-08-27 14:37 шшш ррр амамам олейна 249752   2012-08-28 20:56 тепле) Ivan Kulinski 249754   2012-08-28 22:22 ---олейна 4 тепла грапа. от що тепле) форма оплати будь-яка) Літ. редактор 249760   2012-08-29 10:53 "І що ніщо не є постійним. І що ніщо не є постійним" - оці рядки написані так, наче вони не з цього вірша. Та й читається важко. Поставила +1 за все тепло і образність, які були до них. Ivan Kulinski 249761   2012-08-29 12:23 А вони й мають так читатися вперше. Читач, оскільки йому конче потрібен ритм, повинен подумати (якщо вміє) й розставити смислові наголоси і паузи. Ще раз подумати (якщо вміє так довго). Може, тут є якась алюзія? Може бути, може бути) nlo 249789   2012-08-31 10:04 іщоніщо, іщоніщо...нічьо-нічьо))) Та, что на ушко шептала 249817   2012-09-03 11:04 классика

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19862.html