проходить літо … всі коханки дзвонять і пишуть:
як ти там? я скоро буду у києві, мені так бракує твоєї тиші,
ти ніколи мене не кохав, але з тобою я відчувала всевишнього,
пам’ятаєш, як тоді біля озера ми обривали самотні вишні,
як ти облизував мої терпкі пальці і гладив мої сідниці,
і я забула свого колишнього, і тихо віддалася тобі мов миша?
я кажу їй «так!», мені досі о третій ночі бракує легкої еротики,
зрештою, всі ми потребуємо обіймів і ніжних, тілесних дотиків…
приїзди, будемо в'язати вірші солодкими, збудженими язиками.
о шостій я поцілую твоє плече, відвернусь і буду гладити котика,
а зранку вип’ємо кави, і потім обов’язково їм щось відпишемо…
|
