Пухнаста гусінь, незрозумілої назви
Поїдає гігантського гарбуза в передмісті Сіднею Добре бути напевно Нею Вона пролізає своїми незчисленними ніжками-лапками Глибоко в мене і тому Напевно Часто порівнюю ту химерну оперу австралійську З будівлею Київського крематорію Що там сплять поряд Леся та Нечуй Якщо іти повільно наліво і трохи поперек Там, обабіч Пам’ятаєш ми сиділи вночі поруч І було моторошно, мало не став сивим Ти дивилася тоді, лагідно без поспіху, бо був тоді тобі милим А мені вкрай не хотілося помирати і тому дивився я З Острахом Бо як казав один гладкий, мудрий ведмідь (чи-то був його приятель маленький, хитрий кнур?) Хочу жити 100 років, але на один день менше за тебе Зламати всі твої і мої мури, твої думки похмурі забрати До себе, хай лежать Я бачу ту гусінь, ту ніч бачу далеку, химерно-яскраву Всі мерці поряд, спокійно і тихо спостерігали Як ми пили, розмовляли і грали І тому мені твої пестощі останні Відлунюють в долонях теплом божевільним І та каблучка… Каблучка … - мене зовсім насправді не ранить Ранить та Мара Що ти злигалася, бо лякаєшся, маленька ще бо А з тої Мара навіть у пеклі, десь на кордоні з Ірієм Будуть потім чорти і вовки насміхатися, Біси перелякано на неї дивитися будуть І головний чорт тричі перехреститься і сплюне Так і усі ті люди, Хіба вони знають як воно Цілувати тебе по справжньому Ковтати літню спеку через ті обійми Ті твої посмішки, ті твої груди, Ті твої Мрії, ту твою мрію, ту твою мрію Вони, ті люди… Вони тобі вірять? Так чи ні? А я вірю…. Та маю надію, що с тою гусенню з передмістя Сіднею Все буде добре з нею, бо гарбузова листя я теж їв, ґа, Так або ні, Ївга? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19830.html |