Острів в Індійському океані. Невеличка, але затишна і приваблива хатинка. На великому просторому ліжку сидять два штріха. Одного звати Лофіар. Іншого – Чінака. Мовчки палять одну люльку на двох. Чути лагідний шепіт океанської хвилі. Інколи тріщат шишкі у їхнів люльці.
Л: Пізнаєм Бога? Ч: Я вже в дорозі. Л: Повертай праворуч. Ч: Може прямо? Л (набиваючи люльку): Це варіант. Чути важкі звучні кроки. Хтойсь глибоко дихає за дверима. Ч: Командор? Л: Хуй там. Гіпопотам. Повільно відчиняються двері. До світлини заходить величезний темно-зелений гіпопотам. У нього з рота капає коричнева слина. Г: Чуваки, маєте шо? Л: Смикни бобра. Ч: Шо він хоче? Л: Хоче рафінаду. Там, в середній шухляді подивись. Ч: Скільки йому треба? Три-чотири-дев’ять? Л: Він блимне очима, коли досить. Чінака засипає у прочинену пащеку гіпопотама три пачки рафінаду. Гіпопотам блимає очима. Л: Тепер нахуй звідци. Ч: Ходи, малий, до себе в кубло. Гіпопотам зітхає і уйобує. Через хвилину знову чути кроки. На цей раз відчувається легкість у звуках. Ч: Це дівчатка? Л (киває головов): Китаянки. До світлини заходять дві китаянки. Вони тендітні і симпатичні. Першу звати Лао Зди. У неї на майці піздатий жовтий дракон. Другу звати Кім Чан Ри. У неї на ногах чорні ахуєнні панчохи і напевно вона все таки із Кореї. ЛЗ і КЧР: Добрий вєчєр, мальчікі. Ч: Хуяссє. Л: Маємо їх вдути. В ноуті грає пісня гурту «Пінк Флойд» Хочу Шоби Ти Був Поруч. Л: Ну шо, китайці, бажаєте відчути бобріу? ЛЗ: О да. КЧР: О чьом ви? Ч: Не хвилюйтесь. Л (знімаючи панталони): Не умнічай. Ч (знімаючи рейтузи): Братішка, вони мають бути зверху. Зненацька прочиняються двері. Заходить гіпопотам. Він важко дихає і дивиться очима. Л: Дай йому репана. (Падає занавєска і в залі потиху стає темно) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19759.html |