2012-04-14 : valeria : вп
[Имя автора было скрыто первые сутки]

Впустити у себе чоловіка, як впускаєш у себе вірш... Можливо не з першого прочитання, але згодом деякі рядки чеканиш, як стерва, як собака, що зірвалася з ланцюга, деякі шепочеш, немов просиш пробачення у берези за сік, обіймаєш інтонацією. Інші майже цілком ковтаєш, пручаючись сама собі; закидаєш назад голову. Впустити у себе чоловіка, як впускаєш у себе вірш, коли його образи стають променями чужих сонць, зубами чужих наречених; коли вони набухають в тобі, як грозові хмари, і ти бачиш автора, як людину-невидимку в струменях дощу. І він схиляється до твоєї закинутої голови, бере тебе за підборіддя так, що годі й розібрати, де ніжність, де сила, І... не стається нічого, що не вмістилося б в ледь чутне: «Впустила».

КОММЕНТАРИИ олейна 247771   2012-04-15 19:39 і начеб цікаво, і якось ваговозно а оце "коли його образи стають променями чужих сонць, зубами чужих наречених; коли вони набухають в тобі, як грозові хмари"- хто набухає, де... Басаргин Сергей 247775   2012-04-16 00:11 валерий петрович valeria 247776   2012-04-16 00:44 ---олейна 1 кто набухает, ну кнеш зубы женихов))))) образы, речь идет об образах. Chinasky 247778   2012-04-16 03:14 петро валерийович олейна 247779   2012-04-16 08:07 ---valeria 3 я подумало , что зубі невест набухают солнцами, а где бухают солнца - нам про то неведомо ) ну... интересно біло чтать, но такое впечатление что мужчину впустили исключительно по спецпропуску, и ему особо не хотелось, просто такая работа valeria 247780   2012-04-16 09:44 ---олейна 5 если впускать не только (и не столько!) на физическом уровне, а на духовно-эмоциональном, то вовсе не обязательно чтобы ему хотелось с другой стороны, взята слишком женская перспектива. это не значит, что мужских чувтсв нет, просто это, "дети, уже другая история" :) олейна 247782   2012-04-16 10:13 ---valeria 6 ну, или ты слишком серьезно относишься к тому, что пишешь, или я недостаточно серьезно отношусь к тому, что у тебя читаю. И вот, мотри: Впустити у себе чоловіка, як впускаєш у себе вірш... або впустити чоловіка- впустити вірш, або спускати чоловіка- впускаєш вірш Далі: оце- навіть вдало Можливо не з першого прочитання, але згодом деякі рядки чеканиш, як стерва, як собака, що зірвалася з ланцюга, деякі шепочеш, немов просиш пробачення у берези за сік, обіймаєш інтонацією. Інші майже цілком ковтаєш, пручаючись сама собі; закидаєш назад голову. а тут прекрасно обійшлося й без зубів Впустити у себе чоловіка, як впускаєш у себе вірш, коли його образи набухають в тобі, як грозові хмари, і ти бачиш автора, як людину-невидимку в струменях дощу. І він схиляється до твоєї закинутої голови, бере тебе за підборіддя так, що годі й розібрати, де ніжність, де сила, І... не стається нічого, що не вмістилося б в ледь чутне: «Впустила». олейна 247783   2012-04-16 10:13 впускати ) valeria 247785   2012-04-16 10:24 ---олейна 8 ну на это я могу сказать только спс :) Та, что на ушко шептала 247799   2012-04-16 18:39 вова путин Пока читала, вспомнилось. У меня давным давно был кот - огромный перс и отец половины котят в округе. К нему была очередь из персочек и даже ангорочек. Так вот этот хитрый котяра с каждой кошкой вел себя по разному, с одной - нагло и грубо, с другой сначала едой делился, с третьей гонял по всей квартире, с четвертой был необычайно нежен и т.д. Но не было ни одной, которая его к себе не впустила. Mozgoeб Metaxyeвitch 247811   2012-04-17 11:49 весна устами девушек поёт и поит Басаргин Сергей 247812   2012-04-17 12:30 местами девушек поёт и пахнет Loffofora 247813   2012-04-17 12:47 це еротіка? чогось невистарчає, а щось лишнє. цьом Ivan Kulinski 247865   2012-04-18 21:56 Закинута на горище голова +

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19698.html