хочеш, щоб час застиг.
замаскувався, заліг. на полицях більшає книг, і серед них – твоїх. рятують латки мереживо із бажань, учинків та слів. у записнику меншає невикреслених номерів. і не поведе мати викочувати переляк коли навесні раптом страшно дивитися, як крізь біле б’ється зелене. і важче стає розрізнити закінчене й нездійсненне. хрестини і панахиди. твій час і твоя історія стікають тоненькою цівкою. здіймаючи очі горі, мов піп у старій церківці, неквапом справляючи треби, крізь каламуття шиб нестямно дивишся в небо, тобто – углиб. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19601.html |