2012-01-16 : Kovalchuk : Потреба

Коли вечір нагадуватиме відкриту пащу дракона Випускаючи вогонь світлами вікон Я напишу пару віршів Залишу після себе роздягнуті склянки рому Самотній підйомний кран І поламане стебло місяця Якого вже давно ніхто не бачив Згадаю що між фотографіями маю достатньо коштів Щоб зняти собі повію Ні не ту вічну царицю доріг Похітливу валькірію дальнобійників А справжню художницю ескорту В довгій червоній сукні Панчохах що розривають тобі легені Мов очі покійника Після того як я все таки наважуся Вона прийде Немов приходить лікар Чи сантехнік Я напою її чаєм Прочитаю багато віршів Покажу сімейний альбом Коли вже – стомиться Заманювати у свою пастку Ляже на ліжко Промовить наче роздягає Ти ж мене не для цього викликав правда? Я подивлюсь кудись не в очі І скажу Ні. Для цього.

КОММЕНТАРИИ Yuta 244762   2012-01-16 14:15 добре pliker 244763   2012-01-16 14:28 200 баксов в час, шоб токо хоть блять твои стихи послушала. измельчал пиит. Кот 244764   2012-01-16 14:35 ---pliker 2 Не, ещё семейный альбом шоб посмотрела. Наверно дороже... Кот 244765   2012-01-16 14:39 Я подивлюсь КУДИСЬ, не в очі Та забуду, що хотіу сказати Та, что на ушко шептала 244769   2012-01-16 16:11 Гуд Loffofora 244772   2012-01-16 18:10 аааааа І скажу Ні. Для цього. Знімай штани! шось є. олейна 244787   2012-01-16 20:29 і добре і ні але + Кот 244825   2012-01-17 00:07 + пол литра чая. за идею и за то, что не жалко средств для достижения такой странной цели ) valeria 244960   2012-01-18 19:16 Панчохах що розривають тобі легені - вот это перетянуло с минуса на плюс, но черт возьми, какие глаза покойника? олейна 244969   2012-01-19 17:28 ---valeria 9 я до сих пор втыкаю - не пойняла

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19498.html