Мені досі здавалося що
Можна трохи надпити веселку, Смакувати її кольори Накрутивши на мідну веделку. Мені досі здавалося що Зможу льотати в мильній кулі, Долетівши до самих хмар Їм робити з долоні дулі. Мені досі здавалося що Равлики швидше за мене, Можуть з'їсти траву землі І навіть, якщо не помітять в ній, лева. Мені досі здавалося що На південному полюсі тепло, Там іноді ходять босоніж І, навіть, ходять без светра. Мені досі здавалося що Цей світ не в той бік повернений. Мені досі здавалося що... А тепер я у цьому впевненний! | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19220.html |