ШЕПІТ цегляні сідла з заставленими напівпустими порожнинами то я слухаю і підтримую розмову шепочу власні відповіді та не слухаю їх а думаю про тебе ти зі своїм друзями цього вечора гуляєш я знаю ти не цілуєшся не падаєш на коліна але ти з ними цієї ночі народжуєш посмішки а я натомість зупиняю свої безглузді бажання цієї ночі останні кошти на таксі а вони цілковито нечисленні мали б за щастя загубитись тобі на квіти *** і ти молитовно роздягаєшся десь у барі на Хрещатику блаженно простягаєш руки до стелі сексуально цілковито цнотливо тичеш свій зад під ніс якомусь хлопчику він бідний аж зблід до того сильно ти його налякала мало у всьому цьому скажу тобі любовної лірики ти не хто інша як медичний препарат діючою речовиною якого є жовте молозиво відтоді як мій шлунок почав запивати пиво горілкою я припинив зважати на тебе літаюча пройдисвітка коли засовую середній палець собі до носа я згадую тебе молодою інколи особливо в сонячні дні реабілітую себе за першу мою невдачу в ліжку і ти знову знімаєш ліфчик дівчинко патологічне дитя зіпсованих дитячих садків ти не знаєш як воно пити і не напиватись | ||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19118.html |