Закляк… застряг очима в тобі,
І погляду не відвести, Чомусь не міг сказати й слова, Не стало сил їх віднайти… Завмер … закам’янів на місці, Та й не хотілось вже кудись іти, Віднині я в неволі , я наче в клітці, І її відкрити зможеш тільки ти. І все ж таки Творець наш – геній, Бо Він створив тебе - цей еталон краси, І тільки Він знає все , що зараз в мені І зрозуміти це зможеш тільки Ти… | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/otstoy/19053.html |