2011-06-24 : Літ. редактор : Spanish Sahara

Я прокинувся в хаті на березі позаторішнього квітня. Мої вікна виходять на дно найчорнішого озера в місті. Вже на віях розлогих твоїх замерзають птахи перелітні. Ти – безплідна, як рідна земля. Ти – сумна, як замовчані вісті. Нам в сусідніх кімнатах снувати не потрібно ні рік, ані двісті. Я залишився вдома. Сьогодні не прийде ні примара, ні мати. Мої двері – за ними стоїть посивілий прокурений будень. Вже на гострих ключицях твоїх починають сади засихати. Ти – відносна, як простір і час. Ти – пречиста під листям і брудом. Ти зайшла в мої тихі ашрами і зосталась у гаванях Будви. Я прокинувся в лоні твоєму. Мені бракне жіночих секретів. Я, на жаль, не помітив, що ти мені стала, мов сенс, зрозуміла. Я дивлюсь, як ти ходиш тепер у моєму смугастому светрі. Люба дівчинко з піни й дощу, й мого позаторішнього пилу. Люба жінко з дитячих книжок із завчасно уживаним тілом.

КОММЕНТАРИИ stenis13 236107   2011-06-24 13:35 завчасно уживаних тiл не буває. у жiнок це трапляється своєчасно. +0.5 stenis13 236110   2011-06-24 13:43 менi також останнiм часом бракне жiночих секретiв. автор, а что у вас с названием? Літ. редактор 236113   2011-06-24 13:55 ---stenis13 2 Плагіат) Чесно... stenis13 236116   2011-06-24 13:58 ---Літ. редактор 3 :) valeria 236125   2011-06-24 18:51 ооо, наконец-то ато задолбали верлибры и четверостишия. хотя не то чтобы смысл был близок sandal 236130   2011-06-24 19:38 мне не понравилось +0.5 авансом Chinasky 236171   2011-06-25 11:20 не сподобалось зовсім. але це +1 напевно. так і жмавкну Шандрук 236174   2011-06-25 13:13 змушує думати про тамплієрів, та у пустелі вигорілі від сонця шатра. бо майже досконало, особливо там де про светр. гарно Olena Semenchuk 236180   2011-06-26 00:09 +1 олейна 236187   2011-06-26 22:19 уважаю! + MEDUZKA 236200   2011-06-27 22:44 лайкитпласуан ясмаленькойбуковки 236860   2011-07-18 10:12 ілюстративно, дякую Окталлія 237060   2011-07-23 22:07 +1

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/19022.html