опівночі я кидаю за спину наплічник і миттєво розчиняюсь між щелепами настіж відчинених сіней
в дитинстві ніде правди діти я панічно боявся нічного незвіданого метафізичного тіла що ледь чутно дихало на подвір’ї соромився свого боягузтва але нічого не міг з тим вдіяти бо серце моє мало не проламувало груди
там за дверима під змієподібними каркасами дерев потойбічно кумкали жаби танцювали й сміялися мавки пугукала сова вили на повний місяць пси чи може вовкулаки астматично кашляв лісовичок і всьо то зливалось у моїй свідомості в одну жахливу какофонію
треба задобрити лісовичка думав я хаотично перебираючи варіанти протидії тре якось задобрити лісовичка і тоді вже можна буде пірнути в густий смородиновий кисіль пітьми напевно і він сприйматиме тебе саме так як дівчина віддається своєму коханому
спокійно і без супротиву
амінь.
|
valeria | 232659 2011-04-20 15:36 |
Loffofora | 232662 2011-04-20 16:32 |
олейна | 232663 2011-04-20 16:37 |
Yuta | 232669 2011-04-20 19:37 |
Намнаплеватьштейн | 232676 2011-04-20 23:21 |
собака | 232691 2011-04-21 09:52 |
Chinasky | 232694 2011-04-21 10:03 |
собака | 232696 2011-04-21 10:07 |
Chinasky | 232697 2011-04-21 10:08 |
Chinasky | 232698 2011-04-21 10:10 |
nlo | 232826 2011-04-24 23:13 |
ясмаленькойбуковки | 234737 2011-05-25 12:10 |
|
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18854.html
|