2011-03-26 : Літ. редактор : І знову про Джиммі

Ну ніяк не виходить забути про милого Джиммі. Скільки років минуло?! Десять… Та дідько із ним. Я ні прізвища не пам’ятаю його, ні імені. Майже як Гендрікс чи пес якийсь… Просто Джим. Він з’явився, як джин, коли я сумувала в антракті. Він одразу ж вчинив в міокарді моєму теракт. Коли крейсер «Аврора» хитався смішним артефактом на загривку Неви. Він невинно зробив щось не так. Його стоптані кеди, тендітна юнацька постава, його очі зелені в тумані нескурених трав, на зап’ястях ієрогліфи… Але не в них навіть справа. А у тому, що в нас не було ще ніяких справ. Ми сміялись німим перехожим в самісінькі вічі. Ми ще вірили в те, що немає ні воєн, ні ВІЛ. Ми ще вірили в те, що попереду – майже вічність, і що вистачить часу й для джазу, й для праведних діл… Ось, читаю апостолів замість «Кентавра» Апдайка. Оголошую всім своїм «хочу» голодний страйк. Джиммі, Джиммі, мій мачо маленький у найківській майці, а чи вмієш ти досі мріяти про Ямайку? Може, битий бідами, став сироїдом, любий Джиммі, і мрієш тепер лиш про боженьку й рай?..

КОММЕНТАРИИ олейна 231333   2011-03-26 10:58 теж присвята? дуже важко читалося, текст перевантажений, враженя як від заримованого трактату Nonhuman-girl 231344   2011-03-26 13:30 согласна про перегруженность, а еще каким-то мутным герой получился, плохо выписанным... + эмоции аффтара невнятные - не ясно к чему этот джимми, почему его аффтар вспоминает. стих не понравился. Loffofora 231347   2011-03-26 13:47 Незаангажованно + 1, тобто сподобалось Саме це і є творчість. Кінець на емоціях, здалося Є така важлива складова: Нікого не слухай, дихай... Хоча лопати і мені бракує. Люблю тебе. олейна 231348   2011-03-26 14:21 +0,5, а хтілося б +1 Olena Semenchuk 231360   2011-03-26 18:50 ---Nonhuman-girl 2 може то прототип якогось чувака Olena Semenchuk 231361   2011-03-26 18:51 хз, ніц не шарю stenis13 231362   2011-03-26 20:04 Просто прекрасно! +1.5 Літ. редактор 231374   2011-03-27 18:18 Тут про Джиммі більш розлого. Написане під враженням від знайомства... Років десять тому:) На березі річки Фонтанка жив хлопчик Джиммі. Зап’ястя у Джима були зі своїм штрих-кодом. І, може, на Кипрі чи Криті, чи в Єрусалимі Є згадки про те, звідки прадіди Джима родом. Жив весело Джиммі. Він пив собі джин і колу. Він знав, що будинки також мають зморшки й пори. В дитинстві Джим навіть ходив до якоїсь школи, В дитинстві Джим навіть читав манускрипти й тору. У Джиммі були сережки з кісток кентавра. Знав Джиммі казок і легенд про птахів багато. І друга мав Джиммі – старого, як сонце, мавра, Який називав день померлих ямайським святом. Бо річка Фонтанка текла, як ніде у світі Вода не струмує по венах старого міста. І Джиммі завжди помічав те холодне світло Від річки, коли їй ставало від світу тісно. Літ. редактор 231375   2011-03-27 18:36 Джиммі - це символ моєї неформальної юності, дещо ідеалізований і міфологізований. Джиммі легко любити на відстані, як лідера якоїсь рок-групи, коли тобі 13. Але жити з Джиммі в одній квартирі, як і з Мареком, Алісою чи Хорхе - неможливо. Вони всі - інфантильні мрійники, але все ж іще так зворушливо неторкані тим, що зветься "реальне життя"... Вони ще "свого гівна не їли" (цитата належить комусь із моїх родичів), вони ще вірять у те, що музика врятує світ, і що любити всіх і одразу - це прояв не безвідповідальності чи роспусності, а лише широти серця... Душа Джиммі - зелена, як і його очі, він безпорадний і прекрасний водночас. Чудовий коханець і жахливий чоловік. Словом, Джиммі - це символ молодого життя, як Баба Параска - символ Помаранчевої революції... Згадала про нього, бо почуваюся старою, як світ. Yuta 231376   2011-03-27 18:49 джимi.джимi ача ача +1 Коли крейсер «Аврора» хитався смішним артефактом на загривку Неви.-чудовi рядки... Yuta 231377   2011-03-27 18:59 до неви рукою подати... крейсер поруч... що ще потрiбно для повного щастя? навiть джиммi не потрiбен Nonhuman-girl 231441   2011-03-28 16:17 ---Літ. редактор 9 цікаво... але у вірші того не відчутно нажаль. хоча дійсно було б цікаво передати те, що ти описала прозою, віршовано )) олейна 231446   2011-03-28 17:57 ---Літ. редактор 8, 9 це було зрозуміло - тут я не погоджуся з № 12 - вірш є присвятою людині-символу-собі-самій дякую, що пишеш Chinasky 231567   2011-03-31 14:39 Треба писати "джез", а не "джаз" +0.9 Loffofora 232761   2011-04-22 00:15 http://www.youtube.com/watch?v=l5p4FEk25is&feature=relmfu ос натрапив на, ще про джиммі. Дуже мило. ясмаленькойбуковки 234731   2011-05-25 12:00 мы из джа

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18787.html