(ПОДОРОЖНЯ)
я довго човгав босоніж зеленим полем а стежка різала мов ніж траву навколо. вино у торбі й нікотин далеким друзям багато їх, а я один без Бога в пузі. вони чатують вже півдня бліді від спраги я ж, далебі, не мав коня і був не магом. пірнуло сонце за межу «бувай до завтра» так, промовляючи, кажу аж бачу раптом на лузі, там, біля ріки стоять намети і пляшуть ватри язики хвости комети. (Я ЗЕМЛЯ) пливе мов корабель без щогли по небу місяць молодий серед космічної води що розіллялась морем чорним. чумацький шлях – бліда рілля і невідомий зодіак а я лежу собі навзнак я спрагла без дощу земля. (РОЗПУКА) тривожний погляд нестерпна тиша надія квола. старий годинник повільно лічить за колом коло. тремтить у грудях можливо серце можливо глина. що з нами буде? тепер сьогодні через хвилину. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18771.html |