2011-03-17 : Mozgoeб Metaxyeвitch : на волне японского цунами
| ― Бути моральним не значить бути добрим. Так само, як бути вбивцею не значить бути злим. Сучасні дорослі – справжні діти, причому з вадами психічного та фізичного розвитку. Людина почувається ніяково у розмові про вбивство, секс, період статевого формування, власні еротичні фантазії, особливо ті, що виходять за межі нормальності, таємні бажання будь-якого характеру. Оточуюче середовище людського принципу сплетено з бажань. Бажання – комплексний триггер уваги сприйняття. Реагування відповідного. Потяг до опанування через пояснення. Оце їх поділяють на пристойні та вульгарні. (ги-ги-ги!) На досяжні та нереальні. (відповідно теж саме). Натомість – активне виконання сталкера, інтелектуала-містика, прагматика – стверджує альтернативний поділ згідно відчуття Наміру. Нехай – суспільні норми псевдоввічливості та розгалужена система псевдоморальних принципів і пунктів псевдоетикету вчавлює свідомість у трясовину вимушеності, робить з особистості керований апарат споживання. Наодинці, в умовах самотності духу і плоті людина по інерції продовжує ніяковіти – від бажання переспати з дружиною сусіда, від бажання вкрасти мільйон, від власної значущості, від власної тупості, ревнощів, образ, зухвалості. Ніяковий стан – оце дівоче цнотливе почервоніння щічок, вологі долоні та відсутність порядку у думках – сам по собі він ні в чому не винен. Але його дуже вигідно використовувати задля виправдання – самовиправдання. Воно, це самовиправдання разом із саможалістю – найперше, з чим необхідно розібратися.
― Все, з чим має справу людина в своєму житті належить їй – від самого початку і до кінця. Ми обираємо собі емоції, думки та слова. Відповідальність за це людина напрочуд легко віддає суспільству, батькам, вихователям, книжкам, друзям, богу, дияволу – залишаючи себе на десерт. Людство винне – ВИННЕ!!! Кожна людина несе цей тягар провини – за безвідповідальне відношення до власної безвідповідальності. Ця велика і цікава гра, що ми вигадали – гра у пояснення, гра у карму, гра у причини та наслідки – це ще не все життя. ― Повні сліз та жалю історії про людей, що все життя жили безвідповідально, а наприкінці життя зрозуміли і попросили пробачення, аби вмерти спокійно – здоровенська ілюзія! Господь не роздає пробачень просто так – і в наступному житті ви будете мати можливість знову потрапити в такі ж умови, де ви змушені будете обирати вибір – один єдиний вірний. Ми стаємо швидшими, бо всесвіт вже не хоче терпіти таку виразку, як людство – ми або самознищимося, або всі станемо Ісусами. ― Смішно, до найгіркіших сліз смішно – ми зробили себе поганими і хорошими самотужки – вся оточуюча реальність з усім багатоманітним наповненням це виключно продукт нашого бажання, ми ладні створювати нові галактики, бути богами, прибульцями, енергією та будь чим з того всього, що самі навигадували – а от досі користуємося сірниками та словами. Першим для освітлення мороку власної безмежної тупості у пошуках виходу, а другим для самовиправдання всього попереднього. Купила мама коника, а коник без ноги – яка цікава іграшка! ги-ги-ги-ги-ги-ги! | ||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18766.html | ||||||||||||||||||||