Диво гріється у моїй підсвідомості.
Грає музика, вигинаються роботи. Світло тішить, як бажані гості. Очі сканером в різні сторони. Більш не буде снігу у цьому березні. Облюбовую сонце і кожен паросток. Кораблями пливуть думки перехресні. Хай літають собі, як ластівки… Я не хочу тямити у будові світу, У відносинах з богом, у геополітиці. Вибирайте собі короля та свиту, Вимальовуйте щастя, будуйте митниці. В роті солодко від мовчання… Поступово прилине літечко. Не вагайся – цілуй в бажання. І клади всім в серце по квіточці. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18762.html |