Слово «любов» вивчили на пам’ять
А любити так і не навчилися Одні плюють, другі щось радять Вибачаються, сльози ллють І латають своє надгризене… Під одежею, чи під перснями Пробігає життя в маршруточках Ну а потім усі ці «шуточкі» Ну а потім сумуєш днями Почуваєш себе приниженим Всі ми втопимось в безкінечному Але ти полетиш на небко Я танцюю бугі на дискотеці Ти читаєш «Ніцше» І від нього не солодко В коридорах застигнемо з долями Чи ліжка розплющимо, але не очі Я лікую лице долонями Ти заплуталась в слові «хочу» Ніц не має так бути! Ніц! Одиноково… | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18702.html |