Тепловоз logo ТЕПЛОВОЗ.COM


2010-12-09 : Чайка : Не в цьому житті


Ми забули хто ми. Проштрикнувшись через низку тих незбагнених відносин, стосунків, що в нас були, через свої занадто незбагнені, з відтінками безглуздості життя. Ми стоїмо, дивимося одне на одного і не розуміємо, що робити.

Намагаємося згадати. Згадати себе. Згадати свій маленький будиночок з черешнею, яка заглядає у відчинене вікно. Згадати, як навесні, коли вона, єдина з усих квітучіх дерев прикрашена свіжим, ніжно-зеленим листям, гойдає нас на своїх теплих, гладеньких гілках.

Згадати, як жовтий собака радіє і стрибає, збиваючи з ніг своєю щирістю почуттів. Згадати подих весняного ранку з присмаком вологого листя. Згадати сонячний, зелений двір і руденьких кошенят, заповнюючих своїм муркотінням весь простір під ногами. Згадати повітря вночі і таке неймовірно-об’ємне небо. Небо, яке обіцяє нескінченість. Нескінченість щасливого існування.

Намагаємося згадати, або вигадати себе справжніх. Стати невагомими і несвідомими. Такими ж щирими, як жовтий собака. Такими ж ніжними, як наші руді кошенята. Щоб знову стрибати від радощів, коли бачиш дорогу серцю істоту. Щоб знову танцювати, коли чуєш музику, навіть коли ця музика лунає лише в тобі. Щоб знову зливатися з гілками дерев, і тремтіти від несамовитого бажання дістатися до самісінької верхівки.

Стоїмо. Дихаємо майже разом. Серця завмирають від розуміння крихкості того, «як могло би бути» і від неминучості того, «як буде». Стоїмо. Несміливо простягаємо руки. І, здається от-от закружляємо у нестриманому танці. І здається це так просто. Бути разом і бути собою. І, здається, що це саме та людина, з якою, нарешті все можливо!

Але через себе не перескочиш. І розумієш, що ти всього-навсього людина, слабка людина, яка міцно тримається за своє минуле, як за єдине, що їй більш-менш зрозуміло. За свій досвід. За свої грати, які вже необхідні, як повітря. Ні, ти більше не полетиш. Не згадаєш як досягається невагомість. А, якщо і згадаєш, то не зможеш відновити ті сполучення атомів, які безповоротньо змінилися в тобі.

І ми йдемо далі, вздовж наших стін, парканів, стель. Малюємо на них свій будиночок, черешні, рудих кошенят. І зітхаємо. Майже разом, але за тисячі кілометрів одне від одного. Не зараз. Не поруч. Не в цьому житті.




КОММЕНТАРИИ


олейна223517   2010-12-09 16:47
ха-му-ха-бля-ха-як-воно-все
дякую
хай ніщо не хавадить попри все бути щасливими: заради черешень, які тоді були, заради кошенят, заради себе тодішнього, яким насправді й залишаєшся назавжди

ясмаленькойбуковки223519   2010-12-09 16:58
все у світі здається

Olena Semenchuk223561   2010-12-09 20:19
Чайко, ты прекрасно)

собака223562   2010-12-09 20:27
чаечка, спасибо
вы что, сговорились все так хорошо писать в одно время, еще и такое важное для меня?

nlo223576   2010-12-09 21:04
А мне вот, чисто по-пацански, чьо-то не вперло...без оценки...извините)

Yuta223584   2010-12-09 22:10
---собака 4
да...
действительно...
парад планет...
+2
очень часто так бывает, что слов для описания эмоций просто не хватает.
и получаются вот такие сухие тривиальные каменты

спасибо, чаечко!

nonhuman-girl223602   2010-12-10 09:44
мы многое переносим на следующие жизни. хорошо, если они будут.

Loffofora223604   2010-12-10 10:44
Проштрикнувшись через низку тих незбагнених відносин, стосунків, що в нас були, через свої занадто незбагнені, з відтінками безглуздості життя.

дане речення складено по китайськи.

а от це ганюньо:
Але через себе не перескочиш. І розумієш, що ти всього-навсього людина, слабка людина, яка міцно тримається за своє минуле, як за єдине, що їй більш-менш зрозуміло. За свій досвід. За свої грати, які вже необхідні, як повітря. Ні, ти більше не полетиш. Не згадаєш як досягається невагомість. А, якщо і згадаєш, то не зможеш відновити ті сполучення атомів, які безповоротньо змінилися в тобі.


+1 динозаврам привіт.

Басаргин Сергей223629   2010-12-10 14:25
черешни. котики, собачки. о чем креос не понял. но мне понравилось. автору зачот

Чайка223666   2010-12-10 16:37
---олейна 1
пасиба, не завадить ніщо))

---ясмаленькойбуковки 2
здається, чи проецюється

---Olena Semenchuk 3
тю

---собака 4
у тебя такая ж фигня?

---nlo 5
бананів в нас нема

---Yuta 6
Шота вы все меня попереоценивали

---nonhuman-girl 7
не, не переносим, живём пока, то ж крео всётаки

---Loffofora 8
привіт, сам монстр, а речення і правдо дурнувате)))

---Басаргин Сергей 9
хі-хі

олейна223667   2010-12-10 16:41
---Чайка 10
и єто - УРРРА!

Olena Semenchuk223669   2010-12-10 16:42
---Чайка 10
тю-тю))


Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18476.html