2010-10-31 : Lilu Shulz : про діда

Маленька зірка тихо впала І завалялась в лопухах... Вже не світилась, помирала, Бо хто без крил - уже не птах. А люди йшли собі з роботи, Зтупіло дивлячись вперед і вниз. В кого біда, а в когось так, турботи, Та не такі, щоб стати на карниз Лише один старенький в капелюсі Гуляв свого посивілого пса. Знайшов гаснучу зірку у пилюці - Така мала, а все таки краса! Накрив пакетом і поніс додому, Натер до блиску - стала як нова, Та забагато радості одному, Тим більше, коли сива голова... Встав серед ночі, все одно безсоння, Поніс красуню у найближчий сквер, Повісив на каштані серед гілля... Вернувся... вклався... і тихенько вмер.

КОММЕНТАРИИ Loffofora 220092   2010-10-31 18:36 класно. мене вперло. нова кров. griol 220094   2010-10-31 18:47 печально как-то одиночеством сквозит MEDUZKA 220096   2010-10-31 19:23 норм плюсадын олейна 220104   2010-10-31 20:14 Зтупіло - кафе птах успіхів і натхнення +авансом Olena Semenchuk 220106   2010-10-31 20:15 нравится. Olena Semenchuk 220107   2010-10-31 20:15 прям площадь напомнило. олейна 220108   2010-10-31 20:17 добавлюсс к---олейна 4 дуже людяний вірш - це головна його принада nonhuman-girl 220113   2010-10-31 20:26 +1 хорошо Yuta 220115   2010-10-31 20:30 +0.3 pliker 220162   2010-11-01 07:38 я так зрозумів, що зірку він поніс додому, а що він пакетом накрив? те, для чого гуляв свого посивілого пса? впала в лопухи, знайшов у пилюці. не знаю, де тут +. дуже корявий віршик. собака 220169   2010-11-01 11:43 как ёжик и медвежонок чистили звёзды :) незвичне таке, нетутешнє +0,7 ясмаленькойбуковки 220172   2010-11-01 12:06 людяне та казкове

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18342.html