вітер вщухне, припинить дощик
дружню розмову з ринвами. і товписько на привокзальній площі зупиниться. всі-всі задивляться, знітившись, як, поштарями цибатими, мої журавлі, відлітувавши, відлітатимуть. голуби, волоцюги, колійники, менти, попрошайки на милицях, провідниці, блудниці, мрійники замисляться: втікаючи від зими до свого міфічного вирію, чому лише декотрі з них скрикують? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18276.html |