дощ нерівною йде ходою,
затинається й падає. без тебе не так, як з тобою. вчуся любові у райдуги. як у хмари питається прикладу пар над горням із кавою. як після першої тисячі дихати вчишся заново. як на карті між нами відстані квадрат до квадрату згортаються. у кожну найменшу тріщинку, мов ялівець, вростаю. вчуся терпіння в рослин, шепочу безголосо: "будемо". хмарами дощовими над горами сходяться сумніви. гроза через всю країну з карпат у київ несеться. ховає од вітру ялина у глиці, мов свічку, серце. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18085.html |