Знайти в собі сили не дряпати нігтями горло.
Знайти в собі сили не бути найкращим прикладом. Знайти в собі сили незграбно, нікчемно, та гордо ще раз скористатися цим неповторним приводом – пожити на синій планеті в дуальному стані. Знайти в собі сили прокинутись вранці у тілі, такому насправді поламаному і хворому. Знайти в собі сили наповнити змістом діло. Якщо ж і не змістом, то, може, бодай формою. Бо форма – це те, що на синій планеті в пошані. Знайти в собі сили позбавити інших від тяжкості. Знайти в собі сили порізати вздовж, а не в поперек. Знайти в собі сили з іконою або з пляшкою, на дно чи у вись, але все ж не сидіти у стопорі і битись об стіни, і сенс закликати тамтамами. Знайти таки правду не в їхніх барвистих брошурах – в собі, у потворному, зламаному і хворому. Ходити по склу і нести на руках крізь мури тебе, моя пташко. Чи в капцях брудних коридорами хрущовок. Любити... Любити й не важити радість грамами. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КОММЕНТАРИИ
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/18038.html |