2010-06-05 : Літ. редактор : ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ

Третє відкрилося око. Вилізли мудрості зуби. Сила зросла в руках… Досвід?! Досвід створює пам'ять. Пам'ять створює думку. Думка створює страх. Страх – застаріла програма. Звичка дурна, що від неї вранці болить голова… Біль?! Біль – це потрібний досвід. Досвід створює думку. Думка творить дива.

КОММЕНТАРИИ Yuta 210036   2010-06-05 22:31 нічого нового хвілозоф 210044   2010-06-06 13:15 чудово! +2 Maksim Usachov 210086   2010-06-07 11:49 "Пам'ять створює думку" интересно а младенцы думают? олейна 210090   2010-06-07 13:31 надто афористично ostap 210184   2010-06-08 12:38 НЕПОНЯТКА - СНАЧАЛА МЫСЛЬ СОЗДАЕТ СТРАХ, А ПОТОМ ЧУДО ПОСРЕДСТВОМ БОЛИ? Страх и боль могут только воссоздавать себя, и если не сделан другой выбор, то это - бег по замкнутому кругу, увы... wdr 210191   2010-06-08 12:52 Третє відкрилося око. Вилізло око на лоба. Поруч і двоє старих Страшно? А ви б не полізли Стріха посунулась в мить Досвід та пам'ять від болю Мати і батько усіх Звичок дурних Дуже дивних Страху страхітлива тріска Трощить потроху блакить... Літ. редактор 210201   2010-06-08 14:30 Думки МОЖУТЬ творити дива і МОЖУТЬ творити біль, страх, злість... Думка - це інструмент, за допомогою якого ми будуємо реальність, а не просто мозкова реакція. Справді, річ у тому, яку саме думку ми обираємо. В процесі життя (досвіду) наш мозок (память) фіксує: грип - це неприємно; зрада - це принизливо; коли тебе вкусив собака - це боляче... Ми боїмося повторення. Одна згадка (думка) про собаку чи зраду вводить нас у ступор (думка породжує страх). Ми боїмося зради, ми сваримося з коханою людиною, відчуваємо спустошення (біль). Але ми можемо обрати життя без болю. Біль вчить нас продукувати ті думки, які творять реальність, позбавлену болю (якщо біль нам уже набрид). Або ж біль може нічому не навчити. Тоді думки й надалі продукуватимуть біль, і ми його й надалі відчуватимемо й будемо отримувати саме такий досвід. Гадаю, тут усе прозоро. Й ніяких суперечностей. nonhuman-girl 210207   2010-06-08 14:42 wdr 6 (210191) :))))))))))))))))))))))))))))) чесно кажучи, занадто якось пафосно чи що. не виклакаэ нічого, ніяких відчуттів - прочитав та забув. wdr 210221   2010-06-08 14:57 ---Літ. редактор 7 Є така двостороння послідовність навколишній світ - відчуття - думка рух можливий в обох напрямках світ дарує відчуття яке породжує думку а навпаки - думка породжує відчуття, котре розфарбовує світ але навряд світ зміниться без дій скільки не думай про солодке - цукерка з неба не впаде олейна 210266   2010-06-08 17:00 ---Літ. редактор 7 тілько без образ: таке враження що ти надто усім переймаєшся й інтелектуально захоплюєшся. От, приміром, читаєш книгу з медицини - і знаходиш у себе симптоми усіх хвороб, і терміново пишеш про це креа. Потім читаєш Бхагаватгіту - переймаєшся і пишеш наступне креа. А далі більше: натрапляєш оком на підручник з кінології - і знову захопливо переймаєшся, і знову, беззастережно вірячи в істиність прочитаного, і в те, що ти єдина віднайшла там правду, ПИШЕШ Так безапеляційно, так ультимативно-афористично-просвітницьки... важко так... писати,й читати... нелегко пиши душею, а не вбудованим пристороєм переймання - в тебе добре виходить: вже є з чим порівняти удачі Літ. редактор 210269   2010-06-08 17:11 ---олейна 10 Дякую. У ваших словах є правда. Я досліджую, тому не ображаюсь. І справді намагаюся поділитися отриманою інформацією через власну поезію, сприймаю і трансформую. Це теж душею, але занадто, певне, по-менторськи)) Зараз такий період. Були інші. Просто у власному житті замало того, чим можна й варто ділитися. олейна 210281   2010-06-08 17:36 я рада, що порозумілися:) точно, менторство- то просто маненький період у радості-викладі результатів пізнання себе-життя-людей ясмаленькойбуковки 211079   2010-06-16 16:17 останнє речення - так valeria 232664   2011-04-20 16:44 +2

Оригинал текста - http://teplovoz.com/creo/17858.html